УкраїнськаРусский
Грузоперевозки — перевозка грузов — УТС
Головна
Про нас
Статті
Умови вступу
Новини
Логістика
Міжнародні перевезення
Вантажні перевезення
Контакти
Концепція розвитку ТДК України до 2015 року і подальший період
Положення про регіональні та галузеві осередки УТС
Установчі документи УТС
Питання-вiдповiдь

Сайт знаходиться на реконструкції

Питання-вiдповiдь

 
 

  Надіслати запитання:


 » Ваше ім'я: *
 » Ваш E-mail: *
 » Ваше запитання: *


* - обов'язкові поля для заповнення!




10.08.2017 - Тетяна:
Яким чином розраховується достатня кількість транспортних засобів, необхідних для виконання перевезень та кількість резервних транспортних засобів?
uts.in.ua:

Відповідно до статті 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Порядок проведення конкурсів визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» (далі – Порядок), який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі-конкурс) і є обов’язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Пунктом 12 Порядку визначено, що конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення.

Відповідно до пунктів 29 та 32 Порядку, для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає анкету згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Одним з показників анкети, яку заповнює та подає перевізник-претендент, є необхідна кількість автобусів для перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів) для міжміських, міських та приміських перевезень.

При зазначені кількості автобусів необхідно врахувати кількість резервних автобусів відповідно до вимог пункту 12 Порядку. Тобто до кількості транспортних засобів, які відповідно до договорів (дозволів) повинні обслуговувати міський чи приміський маршрут, необхідно додати 10 відсотків, як норматив забезпечення резервними автобусами.

Пунктом 37 Порядку визначено, що достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, перевіряється організатором не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

Отже, враховуючи зазначене вище, організатор повинен з метою дотримання вимог законодавства та забезпечення безпеки перевезень перевірити зазначену в анкеті інформацію щодо достатньої кількості транспортних засобів автомобільного перевізника для обслуговування як об’єкту конкурсу, так і тих автобусних маршрутів загального користування, що вже ним обслуговуються.

Відповідно до пункту 1.5. Порядку формування, затвердження та ведення реєстру міжнародних, міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 20.05.2013 № 305 (далі – Порядок формування), формування та ведення Єдиного електронного реєстру полягає у реєстрації та відображенні актуального стану маршрутної мережі, внесенні до неї нових, реєстрації змін до діючих, а також виключення з неї автобусних маршрутів загального користування, що здійснюється на підставі інформації, наданої організаторами пасажирських перевезень.

Пунктом 1.6. Порядку формування визначено, що відомості, які містяться в Єдиному електронному реєстрі, є відкритими, загальнодоступними та оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку формування, до реєстрів міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування включається така інформація:

1) найменування організатора пасажирських перевезень;

2) номер автобусного маршруту (рейсу);

3) назва автобусного маршруту;

4) протяжність автобусного маршруту;

5) режим руху (звичайний, експресний, маршрутне таксі);

6) періодичність (за днями тижня та залежно від періоду року);

7) щоденна кількість оборотних рейсів;

8) час відправлення з початкового пункту;

9) час прибуття в кінцевий пункт;

10) розклад руху;

11) мінімальний та максимальний інтервал руху;

12) необхідна кількість водіїв для обслуговування маршруту (рейсу) під час здійснення перевезень з метою забезпечення дотримання вимог положення про робочий час і час відпочинку водіїв;

13) кількість задіяних автобусів на маршруті (рейсі), в тому числі резервних;

14) параметри комфортності автобусів;

15) строк експлуатації автобусів, що були заявлені на конкурс, повних років з дати виготовлення;

16) дата початку та закінчення строку дії договору про організацію перевезення на автобусних маршрутах загального користування або дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування;

17) найменування, місцезнаходження автомобільного перевізника - юридичної особи/прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання автомобільного перевізника - фізичної особи; серія та номер ліцензії;

18) відомості про відкриття, закриття, внесення змін до автобусного маршруту;

19) дата та номер рішення організатора пасажирських перевезень про відкриття, закриття та внесення змін до автобусного маршруту загального користування.

Водночас щодо автобусних маршрутів, що проходять у межах населеного пункту (міські маршрути), відповідний організатор повинен із запитом звернутись до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

У той же час наразі робота щодо створення та функціонування Єдиного реєстру не виконується. Тому іншим способом, яким організатор повинен користуватись керуватись при перевірці вказаної інформації, є направлення інформаційних запитів до відповідних організаторів на автобусних маршрутах загального користування, визначених пунктом 4 Порядку. Організатори перевезень всіх рівнів зобов’язані надати інформацію на цей запит щодо наявних договорів та кількості необхідних для їх виконання транспортних засобів у розрізі по рокам виготовлення, класності та категоріям.

Автомобільний перевізник має право надавати транспортний засіб як резервний на декілька маршрутів за умови дотримання кількісних показників відповідно до пункту 12 Порядку.

Тому, необхідно відрізняти два показники:

- кількість резервних автобусів по окремим договорам з організаторами перевезень та

- нормативний показник відповідно до підпункту 4 пункту 12 Порядку.

Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який має кількість резервних транспортних засобів менше 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення від загальної кількості автобусів, що використовується ним на маршрутах, відповідно до діючих дозвільних документів, та/ або при цьому не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу,

Автомобільний перевізник при заповненні анкети для участі у конкурсі вказує кількість основних автобусів для перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів) для міжміських, міських та приміських перевезень (без врахування кількості резервних транспортних засобів відповідно по кожному договору (дозволу) окремо) та кількість резервних транспортних засобів відповідно до нормативу від загальної кількості основних транспортних засобів.

09.08.2017 - Тарас:
Яким чином організатор повинен виконувати рішення суду щодо перегляду результатів відповідного конкурсу?
uts.in.ua:

Виконання судового рішення є кінцевою стадією судового захисту. Постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України. Обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Судові рішення набирають законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ). Згідно з частиною 5 ст. 254 КАСУ постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду може бути виконано у добровільному, або у примусовому порядку.

З метою забезпечення повного, правильного і своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах, адміністративний суд наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за їх виконанням. А саме, відповідно до ст. 267 КАСУ суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Невиконання судового рішення, прийнятого у вигляді постанови апеляційного адміністративного суду, тягне за собою відповідальність, передбачену частиною 1 ст. 382 Кримінального кодексу України – невиконання судового рішення (умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню).

Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.

Тобто, враховуючи зазначене вище, виконання організатором рішення суду щодо перегляду результатів відповідного конкурсу полягає не тільки у формальному проведені повторного засідання конкурсного комітету, а й у врахуванні його результативної частини при перегляді нарахування балів та результатів конкурсу.

06.08.2017 - Олена:
Чи нараховуються бали автомобільному перевізнику-претенденту, що бере участь у конкурсі на право обслуговувати автобусні маршрути загального користування, за перебування працівника у штаті не менш як один рік або перебування на одній штатній посаді протягом року кількох різних людей відповідної кваліфікації, які були прийняті на посаду та звільнені з неї, без створення при цьому вакансій цієї посади?
uts.in.ua:

Згідно із ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов’язані здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов’язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та законодавства про працю.

Крім того, ст.ст. 30, 34 зазначеного Закону автомобільний перевізник зобов’язаний забезпечувати безпеку дорожнього руху та дотримання персоналом, в тому числі водіями, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Статтею 45 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 зазначеного Закону, а саме:

- утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання;

- забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

- забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв;

- організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

- забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

- забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

- забезпечувати безпеку дорожнього руху;

- забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначена Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі – Порядок), який є обов’язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів. Конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Відповідно до переліку показників нарахування балів за системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів, що є додатком до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081, передбачається нарахування балів за наявність не менш як трьох працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів (+5 балів) та не менш як двох працівників, які проводять щоденний огляд стану здоров’я водіїв (+4 бали).

При цьому варто зазначити, що вказані бали нараховуються у разі якщо працівники, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів, та працівники, які проводять щоденний огляд стану здоров'я водіїв, працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, а також наявності матеріально-технічної бази на відстані не більше 100 км від місця формування оборотного рейсу відповідного об’єкту конкурсу.

Отже, відповідні працівники перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу на повну ставку, що означає встановлення роботодавцем щомісячного посадового окладу не нижче мінімальної заробітної плати при відпрацьованому нормальному (ст. 50 КЗпП) або скороченому (ст. 51 КЗпП) робочому часі.

Згідно з пунктом 1.4. загальних положень про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 № 65/80 (далі – Положення), щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів.

Щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів здійснюються лікарями лікувального профілю та/або молодшими медичними працівниками з медичною освітою за спеціальністю «сестринська справа», «лікувальна справа» (пункт 1.8. Положення).

Враховуючи зазначене вище, нормами законодавства не встановлено конкретного тлумачення щодо перебування певних визначених працівників відповідної кваліфікації на одній штатній посаді протягом року, оскільки законодавством вимагається постійне дотримання зобов’язань автомобільного перевізника в частині забезпечення проведення контролю технічного стану транспортних засобів та медичного контролю стану здоров'я водіїв без визначення порядку та механізму здійснення зазначеного.

Таким чином, при дотриманні усіх визначених законодавством вимог, у разі перебування на одній штатній посаді протягом року до дати оголошення конкурсу кількох різних людей відповідної кваліфікації, які були прийняті на посаду та звільнені з неї без створення при цьому вакансії такої посади, щодо здійснення щоденного контролю за технічним станом транспортних засобів та щоденного огляду стану здоров'я водіїв, бали нараховуються.

04.08.2017 - Олексiй:
За яких підстав може бути проведено позапланову перевірку діяльності автомобільного перевізника?
uts.in.ua:

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

До заходів державного нагляду (контролю) відносяться планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 6 Закону визначені основні підстави для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), а саме:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

При цьому варто зазначити, що у листопаді 2016 року було прийнято Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким встановлюється до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного контролю планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Проте, статтею 3 вказаного законодавчого акту визначено випадки, за яких до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) можуть здійснюватися органами державного нагляду (контролю), а саме:

1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

01.08.2017 - Евген:
Які органи державної влади уповноважені встановлювати (регулювати) тарифи на пасажирські автобусні перевезення?
uts.in.ua:

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 затверджено Повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (далі – Повноваження).

При цьому варто зазначити, що до вказаного нормативно-правового акту з моменту прийняття вносилась значна кількість змін. Кардинальні зміни були здійснені у грудні 2004 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2004 № 1758 пункт 2 Повноважень було виключено, встановивши таким чином вільні тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами міжміських міжобласних маршрутів. З цього часу Мінтрансом не регулювались та не затверджувались відповідні тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами. Під час прийняття цього рішення виникали певні побоювання щодо можливого суттєвого підвищення рівня відповідних тарифів, що спричинило б виникнення соціального конфлікту серед населення. Однак ринковими механізмами це питання було врегульовано. Автомобільні перевізники в умовах реальної конкуренції між собою та з іншими видами транспорту не стали різко та безпідставно підвищувати вартість проїзду в автобусах для пасажирів.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація єдиної тарифної політики передбачає затверджену центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, методику розрахунку тарифів за видами перевезень.

Тому, з метою реалізації єдиної тарифної політики у сфері пасажирських автомобільних перевезень Міністерством транспорту та зв'язку України затверджено наказ від 17.11.2009 № 1175 «Про затвердження Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту».

Методика є обов'язковою для застосування під час встановлення регульованого тарифу органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на послуги пасажирського автомобільного транспорту (далі - Послуги) і носить рекомендаційний характер під час формування вільних тарифів на ці послуги.

Тариф вільний - тариф на Послуги, який встановлюється перевізником самостійно за згодою сторін, за винятком тих Послуг, на які встановлено регульовані тарифи.

Востаннє до Повноважень у сфері автотранспорту були внесені істотні зміни у березні 2015 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 240 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548» скасовано державне регулювання обласними, міськими державними адміністраціями тарифів на перевезення пасажирів автобусами в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні.

Також, актом Уряду скасовано норму, за якою тарифи на перевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі (який працює в звичайному режимі руху) регулюють (встановлюють) обласні, Київська міська державні адміністрації, виконавчі органи Львівської і Криворізької міських рад.

У той же час у сфері міських пасажирських автоперевезень зберігається державне тарифне регулювання, яке здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон).

Зокрема, відповідно до статті 28 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законом тарифів на транспортні послуги.

Враховуючи зазначене вище, на сьогоднішній день тарифи на міських автобусних маршрутах регулюються (встановлюються) виключно виконавчими органами сільських, селищних, міських рад незалежно від режиму організації автоперевезень.

Отже, тарифи на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у внутрішньообласному міжміському і приміському, міжобласному міжміському сполученні, починаючи з травня 2015 року стали вільними.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, із органами виконавчої влади визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому, зокрема, встановлюється розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Обласні державні адміністрації мають можливість використовувати цю норму законодавства для встановлення рівня тарифів на перевезення у відповідному регіоні, але за певних умов. Регулювання повинно передбачати у бюджеті відповідної області зобов’язання щодо фінансування на компенсацію перевізникам різниці між економічно обґрунтованим тарифом та встановленим облдержадміністрацією.

Також варто наголосити, що сьогодні місцеві органи влади у містах, намагаючись стримувати підвищення рівня плати за проїзд в міських автобусах, повинні чітко усвідомлювати свою відповідальність, забезпечивши реалізацію такого рішення фінансовими ресурсами місцевого бюджету на компенсацію відповідних витрат перевізників.

ПЕРЕВЕЗЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ВАНТАЖІВ

Учасники союзу за допомогою найкращих логістичних розробок організують
перевезення будь-яких вантажів, як по Україні так і у міжнародному сполученні.


Email: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.    Факс: (044) 201-02-30

 

©  УТС - Український Транспортний Союз, 2010- Головна сторінка - Мапа сайту
Грузоперевозки - УТС Адрес:
ул. Щорса 11 Киев Украина
Телефон: 044 201 5401 http://www.uts.in.ua/
УТС - Український Транспортний Союз Контакти