УкраїнськаРусский
Грузоперевозки — перевозка грузов — УТС
Головна
Про нас
Статті
Умови вступу
Новини
Логістика
Міжнародні перевезення
Вантажні перевезення
Контакти
Концепція розвитку ТДК України до 2015 року і подальший період
Положення про регіональні та галузеві осередки УТС
Установчі документи УТС

Сайт знаходиться на реконструкції

Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу (ТДК) України
до 2015 року і подальший період


Передмова

В умовах складних світових економічних процесів Україні необхідна ефективна державна транспортна політика, яка враховувала б геополітичні аспекти в державі, особливості галузі та її роль у процесах економічних і соціальних перетворень та надала б можливість розвитку галузі, забезпечила її конкурентоспроможність.
Транспорт - одна з найважливіших галузей національної економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації, структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях, захисту економічних інтересів України.

На жаль, характерними рисами сьогоднішнього стану діяльності ТДК є наступне. Стрімко йдуть на спад обсяги перевезень, критичного рівня досяг фінансовий стан галузі, практично зношений рухомий склад та матеріально-технічна база, їх реконструкція, ремонт та технологічне обслуговування фактично відсутні. Вкрай незадовільно вирішуються питання приватизації, розвитку державно-приватного партнерства, залучення інвестицій, технічних інновацій та технологічної модернізації в галузі, не задовольняються навіть мінімальні соціальні потреби працівників галузі, зруйнована система безпеки та контролю, поставлені в тінь питання встановлення тарифів та ціноутворення, закупівель та використання державного майна, вирішення міжнародних питань паралізоване, що призводить до втрати транзитних перевезень через територію України.

Треба відмітити, що присутність України на світовому ринку транспортних послуг на сучасному етапі ускладнена.
Питома вага транспортних послуг у валовому внутрішньому продукті України складає близько 12%, вартість основних виробничих фондів – 14,8%, зношеність яких складає біля 80%, кількість працюючих в галузі – 5,6% від загальної чисельності працівників, зайнятих в економіці країни.
Беручи до уваги, що вже тривалий час транспорт є найбільш регульованим сектором економіки, втручання держави в його діяльність є необхідним, зокрема шляхом розробки відповідної транспортної політики/концепції.


Основні завдання Концепції

  • аналіз стану та оцінка діяльності ТДК, транспортної інфраструктури, зокрема інфраструктури міжнародних транспортних коридорів;
  • виявлення проблем діяльності ТДК, основних причин їх виникнення та  визначення пріоритетних заходів для їх усунення;
  • перспективи розвитку ТДК до 2015 року.


Характеристика поточного економічного стану діяльності
транспортно-дорожнього комплексу  України.


Маючи розгалужену транспортну інфраструктуру та знаходячись на перехресті найважливіших напрямів світової торгівлі між Європою, Азією та іншими континентами, Україна має всі передумови для сталого розвитку цієї галузі в рамках виваженої державної політики.  
На жаль, розвиток ТДК у 2008-2009 рр. призупинився.

Робота підприємств та усіх суб’єктів дорожньо-транспортного комплексу у 2009 році відзначається негативними тенденціями падіння обсягів транспортування пасажирів і вантажів, що призвело до неякісного задоволення потреб населення і господарського комплексу України в перевезеннях.
За 2009р. підприємствами транспорту перевезено 540,5 млн.т вантажів, що становило 76,7% від обсягу перевезень вантажів за 2008р. Вантажообіг становив 238,1 млрд.ткм, що склало 76,7% від обсягу 2008р. Вантажообіг залізничного транспорту знизився на 23,7%., що має місце на всіх залізницях. Зменшення вантажообігу відбулося також на автомобільному транспорті на 9,5%, авіаційному на 7,5%, річковому на 39,9%, морському на 53,9%.

Перевезення вантажів залізничним транспортом порівняно з 2008р. зменшилися на 21,5%, у т.ч. відправлення вантажів – на 19,4%, що має місце на усіх залізницях.
Вітчизняний морський та річковий торговельний флот виконав перевезення вантажів у обсязі 9,8 млн.т, що на 50,0% менше від обсягу 2008р. Перевезення вантажів підприємствами річкового транспорту зменшилися на 54,8% від обсягів 2008р., морського транспорту – на 43,4%. Закордонні перевезення вантажів морським транспортом скоротилися на 50,2%, річковим – на 35,3%. Обсяг переробки вантажів у торговельних і рибних портах та на промислових причалах (морських і річкових) зменшився на 12,1% і становив 161,9 млн.т. Переробка імпортних вантажів зменшилася на 41,1%, транзитних вантажів – на 21,3% та внутрішнього сполучення – на 58,6%.

Підприємствами автомобільного транспорту за 2009р. перевезено 140,0 млн.т вантажів, що на 24,8% менше від обсягу перевезень вантажів у 2008р., вантажообіг склав 33,9 млрд.ткм, що менше ніж у 2008 році на 9,5%.
За 2009р. авіаційним транспортом перевезено 84,8 тис.т вантажів, що на 16,9% менше від обсягу 2008р. Вантажообіг авіаційного транспорту склав 350,3 млн.ткм, що на 7,5% менше порівняно з 2008р.
За 2009р. пасажирським транспортом перевезено 4,5 млрд. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 112,7 млрд.пас.км, що становить відповідно 92,2% та 89,8% від обсягів 2008р.
Залізничним транспортом за 2009р. відправлено 425,9 млн. пасажирів, що на 4,4% менше, ніж у 2008р.
Послугами автомобільного транспорту скористалися 4,0 млрд. пасажирів, що на 8,2% менше від обсягів перевезень пасажирів у 2008р.
Перевезення пасажирів морським транспортом скоротилися на 15,5% від обсягів 2008р.

Відповідно, водночас із досить значним падінням показників галузі, за прогнозами можливе щорічне зростання попиту на транспорті послуги на 4-5%, з огляду на що обсяги перевезень вантажів у перспективі до 2020 року можуть зрости у 1,5-2 рази, пасажирів - у 1,3-1,5 рази.
На даний час транспортна система України не в повній мірі готова до забезпечення перевезень у таких обсягах. Внаслідок недостатнього розвитку нормативно-правової бази і низького інвестиційного потенціалу ТДК збільшується зношення технічних засобів, погіршується їх структура, не забезпечується належна безпека руху. Все це в умовах жорсткої конкуренції призводить до витіснення українських перевізників з міжнародних ринків транспортних послуг, знижує якість обслуговування вітчизняних підприємств і населення, створює реальну загрозу економічній безпеці держави.


Враховуючи це, слід відзначити основні проблеми, які стримують забезпечення зростаючого за обсягами та якістю попиту на транспортні послуги, серед яких:


  • недостатнє оновлення основних фондів, рухомого складу на всіх видах транспорту і дорожнього господарства, невідповідність їх технічного рівня перспективним вимогам;
  • низький рівень міжгалузевої координації у розвитку транспортної інфраструктури, що призводить до нераціонального використання ресурсів і зниження ефективності використання транспорту;
  • слабкий ступінь використання геополітичного положення України та можливостей її транспортних комунікацій для міжнародного транзиту вантажів територією України;
  • нерегулярне та неефективне оновлення нормативно-правової бази, що регулює діяльність ТДК;
  • повільне вдосконалення транспортних технологій та недостатня їх пов'язаність з виробничими, торговельними, складськими і митними технологіями;
  • неприпустимо низький рівень інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії транспорту з іншими галузями економіки;
  • недостатня ефективність фінансово-економічних механізмів, що стимулюють надання інвестицій на розвиток транспорту;
  • відставання у реалізації державних і галузевих програм в області окремих видів діяльності, видів транспорту, транспортного машинобудування, розбудови державного кордону;
  • недостатньо ефективна система управління і регулювання діяльності ТДК, високий рівень заполітизованості та корумпованості по всій вертикалі;
  • низький рівень кадрової політики в галузі;
  • неефективна тарифна політика в галузі транспорту;
  • неефективне використання державного майна в транспортній сфері.

Все це визначає необхідність здійснення комплексу організаційно-правових, економічних і техніко-технологічних заходів, розрахованих як на короткострокову, так і на довгострокову перспективу, які б забезпечували розвиток транспортно- дорожнього комплексу у тісному поєднанні з процесами, що відбуваються у світовій та вітчизняній економіці, сприяли розвитку продуктивних сил країни, соціальної мобільності населення.

Таким чином, прискорення вирішення цих проблем має важливе значення не тільки для транспортної галузі, але і для держави в цілому, ефективного функціонування її виробничої та соціальної сфер, яке значною мірою забезпечується стабільною і надійною роботою транспорту. Крім того, збільшується роль транспорту у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, реалізації геополітичного потенціалу України як транзитної держави.

Враховуючи, що за географічним положенням саме через територію України проходять найкоротші напрямки транзитних вантажопотоків, а також за наявності розвиненої транспортної мережі та незамерзаючих портів, існують потенційні можливості для збільшення обсягів міжнародного транзиту вантажів.

Варто зазначити, що транзит дає змогу ефективно використовувати резерви національних транспортних систем, стимулює їх розширене відтворення. Внаслідок цього набуває розвитку транспортне машинобудування, активізується будівництво доріг, пунктів перевалювання вантажів та пов’язаних з ними об’єктів, створюються нові робочі місця.

Тривогу викликає низький рівень техніко-технологічних і економічних параметрів більшості видів вітчизняних транспортних засобів, який не відповідає міжнародним стандартам, що призводить до неминучого їх програшу у світовій конкуренції на ринку транзитних послуг. Тому відбувається експансія іноземних транспортних та експедиційних компаній на український ринок перевезень. Особливо гостро зазначена ситуація відчувається на морському та повітряному транспорті, які майже повністю працюють на ринку міжнародних перевезень і неспроможні витримати конкуренцію світового ринку. Важливим чинником у такій політиці є надання державної підтримки вітчизняним перевізникам.

Транзитні можливості України визначаються, перш за все, як певна частка загальних пропускних спроможностей транспортної мережі. Технологічні потужності національної транспортної інфраструктури здатні щороку перевозити залізницями більш ніж 1 млрд. т вантажів, переробляти в портах понад 160 млн. т. вантажів та доставляти трубопровідним транспортом близько 200 млн. т. вуглеводнів. З цих потужностей значна частка орієнтована на виконання транзитних функцій. Наявний транзитний потенціал України, за оцінками експертів, використовується на 70%, а на транспорті загального користування – на 50%.

Наявні транспортні потоки оминають Україну на користь більш сприятливих умов перетинання кордонів та митного оформлення вантажів. Виграє той, хто проводить активну транзитну політику, що спрямована на розвиток потужностей інфраструктури транзиту, модернізацію рухомого складу, впорядкування процедури переміщення вантажів через кордони, впровадження сучасних технологій перевезень та інформаційного забезпечення.

Виважене тарифне регулювання є вагомим інструментом управління системою перевезень на транспорті, а зокрема координації транзитних потоків.  


Стратегічним напрямом співпраці в транспортній сфері є спільні дії на міжнародному просторі для реалізації транзитних переваг, насамперед у таких питаннях:

  • посилення координації діяльності митниць в організації спільного огляду вантажів, спрощення процедур митного та інших видів контролю;
  • розширення транспортного та митного співробітництва в розбудові транспортних коридорів для прискорення доставки вантажів та ефективнішого використання транспортної інфраструктури України російськими вантажовласниками;
  • подовження транспортних коридорів територіями України і Росії до основних регіонів, де формуються експортні та транзитні вантажопотоки.

Для залучення додаткових транзитних потоків необхідно запровадити стандарти якості, сервісу та часу транзитних перевезень, провести інвентаризацію транзитних маршрутів, розробити їхні паспорти та визначити "вузькі місця", ранжувати проекти розбудови міжнародних транспортних коридорів за ступенем їх готовності.
Підсумовуючи, можна сказати, що непрозора система прикордонного контролю, високі ставки зборів за проведення контролю та пов’язаних з ним операцій, існуюча процедура контрольно-перевірочних операцій та механізми оформлення документів на транзитні вантажі є одними з основних причин, що призвели до скорочення транзиту вантажів через Україну і продовжують стримувати його розвиток. Особливо це стосується автомобільних та контейнерних перевезень.

Крім того, потребує удосконалення робота з аналізу тенденцій на світових ринках транспортних послуг.

З огляду на це, підвищення ефективності і якості роботи будь-якого транспорту вимагає широкого використання досягнень науково-технічного прогресу, упровадження передових і вишукування нових, більш прогресивних форм і методів організації транспортного процесу і розробки інформаційних систем керування транспортом.

Отже, за умов ефективного управління на транспорті транзитні можливості нашої держави можуть забезпечити як економічний, так і соціальний її розвиток, так як транспортний комплекс України - це потужний потенціал, який має використовуватися в повному обсязі для добробуту нашого народу.


Пріоритетні напрямки розвитку транспортної галузі України до 2015 року

Ключове геополітичне становище України у забезпеченні найкоротших транспортних маршрутів у Євразійському регіоні, наявність розгалуженої мережі залізниць та автомобільних доріг, незамерзаючих морських портів на Чорному, Азовському морях та в гирлі Дунаю визначають велику роль національного транспортного комплексу як інфраструктури не тільки зовнішньоекономічних зв’язків України, але й важливої складової глобальної транспортно-комунікаційної системи, яка забезпечує динамічний розвиток світової торгівлі.

Загальний рівень розвитку транспортної інфраструктури України дозволяє внести у вирішення цієї проблеми суттєвий внесок. Однак, при цьому слід враховувати, що розширення попиту на перевезення всіма видами транспорту на світових ринках супроводжується більш високими вимогами до якості транспортних послуг.
За результатами досліджень англійського інституту "Рендел", щодо коефіцієнта транзитності Україна займає перше місце в Європі. Але на сьогодні ступінь використання транспортної інфраструктури України ще досить низький. До облаштування транспортної інфраструктури висуваються високі вимоги з приведення її експлуатаційних характеристик до міжнародних стандартів, гармонізації правової бази, методів тарифного регулювання, транспортно-митних технологій тощо.


До пріоритетних напрямків з відновлення ТДК України, його належного
функціонування та подальшого розвитку слід віднести:


На усіх видах транспорту:

  • вдосконалення державного механізму прийняття управлінських рішень центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту та покращання оперативності цього процессу;
  • призначення на посади керівників транспортно-дорожньої галузі  виключно з професійних якостей фахівців, які мають досвід роботи у галузі;
  • створення належних прозорих умов для залучення інвесторів та роботи приватного сектору в транспортній галузі;
  • ефективне та економічно-обґрунтоване розпорядження державним майном, оптимізація приватизаційних процесів;
  • гнучка конкурентноздатна тарифна політика в транспортній галузі;
  • затвердження відповідним нормативним документом консолідованої відповідальності підприємця, банківської установи та Уряду за інфляційні процеси і збільшення кредитних ставок кредитів, які були залучені підприємцем під виробничі потреби;
  • введення мораторію на збільшення фінансового навантаження на галузі транспортно-дорожнього комплексу;
  • удосконалення нормативно-правової бази в галузі транспорту, її адаптація до вимог європейського законодавства, зокрема, прийняття Законів України:
  • Про введення адресної дотації на пасажирські перевезення усіх пільгових категорій населення;
  • Про попередній документальний контроль у пунктах пропуску через митний кордон;
  • Нової редакції Митного кодексу України;
  • Податкового кодексу України;
  • будівництво сучасної придорожньої інфраструктури винесення вантажно- митних терміналів за межі великих міст України та здійснення митного оформлення вантажів відповідно до європейських норм;
  • у податковій сфері – чітке виконання існуючого законодавства та відповідальність винних за несвоєчасне повернення ПДВ;
  • вирішення питання в Уряді щодо відміни регулювання тарифів облдержадміністраціями на перевезення пасажирів у приміському та внутрішньо обласному сполученні;
  • реалізація державної програми реконструкції  аеропортів;
  • організація швидкісного просування вантажопотоків зовнішньоторговельних і транзитних вантажів за рахунок її концентрації та маршрутизації, введення систем диспетчерського контролю;
  • поліпшення взаємодії різних видів транспорту в транспортних вузлах, створення єдиних транспортних вузлів надання пасажирських послуг (хабів), розвиток інтермодальних систем міжнародних перевезень;
  • створення єдиного інформаційного поля для перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів, експедиторів, органів державного контролю на кордонах.


Автомобільний  транспорт|

  • створення прозорої схеми розподілу:
    • дозволів на міжнародні перевезення вантажів;
    • маршрутів на внутрішні та міжнародні автобусні перевезення, а також поступова передача цих функцій професійним громадським об’єднанням;
  • лібералізація перевезень з тими країнами, перевізники яких не загрожуватимуть витисненню вітчизняних автоперевізників з вже сформованих протягом останніх років ринків міжнародних автоперевезень;
  • створення сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво заводів з виробництва сідельних тягачів та автобусів великої місткості та належної комфортабельності, що відповідають сучасним європейським нормам екологічності;
  • прийняття Закону України Про нульову ставку ввізного мита та нульову ставку ПДВ на ввезення транспортних засобів для здійснення міжнародних  вантажних та пасажирських автомобільних перевезень, які за класами та екологічними стандартами не випускаються в Україні;
  • вирішення на міждержавному рівні питання безвізового режиму роботи водіїв та екіпажів транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів та вантажів у міжнародному автомобільному сполученні;
  • термінове прийняття відповідного нормативно-правового документу, спрямованого на ліквідацію нелегальних пасажирських автоперевезень.


Авіаційний  транспорт

  • прийняття «Повітряного кодексу України» з розмежуванням функцій управління в авіаційній галузі та розслідування авіаційних подій;
  • прийняття Закону України “Про аеропорти України” з забезпеченням пільгового використання земель під основну авіаційну діяльність;
  • прийняття Закону України “Про нульову ставку ввізного мита та нульову ставку ПДВ для ввезення повітряних суден та наземної авіаційної техніки для їх обслуговування, аналоги за класом яких не випускаються в Україні;
  • створення сучасної системи підготовки авіаційних (особливо льотних) кадрів, які в повній мірі відповідають міжнародним вимогам;
  • забезпечення визнання українських дипломів, свідоцтв, ліцензій в сфері авіаційної діяльності європейськими авіаційними структура;.
  • будівництво сучасних терміналів в українських аеропортах та злітно- посадкових смуг з метою збільшення пропускної спроможності та створення комфортних умов для пасажирів; забезпечення цільового використання земель для подальшого розвитку аеропортів та будівництва об'єктів їхньої інфраструктури;
  • підтримка національних авіаперевізників та розвиток вітчизняного авіабудування;
  • проведення сертифікації українських авіакомпаній за європейськими стандартами;
  • продовження переговорного процесу з ЄС з метою підписання Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір та приєднання України до Європейської системи управління безпекою польотів (EASA).


Залізничний транспорт

  • реформування  залізничного  транспорту  із  розмежуванням  функцій  державного  управління  та  господарської  діяльності;
  • обмеження  монополізації  та  потужний  розвиток  конкуренції  у  сфері  перевезень  вантажів, ремонту  рухомого  складу, обслуговування  та перевезення пасажирів;
  • формування  нової  системи  тарифного  регулювання;
  • ліквідація  перехресного  субсидування  пасажирських  перевезень  за  рахунок  вантажних;
  • вдосконалення  правових  та фінансово-економічних  механізмів  взаємодії  з користувачами  на засадах  взаємовигідного  партнерства;
  • підготовка  державної  цільової  програми «Модернізація  залізниць  України»;
  • будівництво  і  реконструкція  об’єктів  за  напрямками  МТК,   реалізація програми  облаштування пунктів  пропуску  через  кордон;
  • розробка   та прийняття  законодавчих  і  нормативно – правових  актів  лібералізації   загального  ринку перевезень залізничним  транспортом  для  інтеграції  залізничного  транспорту  України до  європейської  і світової  транспортних  систем, більш  повного  використання  транзитного  потенціалу  держави;
  • запровадження та використання новітніх технологій в організацію та забезпечення перевезень залізничних транспортом.


Водний транспорт


  • відновлення іміджу України як морської держави, зокрема:
    • на основі чіткого визначення стратегічного державного інтересу у морських торговельних портах України здійснити розподіл функцій адміністративних та комерційних, а також державних та приватних. Створити ефективну державну структуру з управління державним майном в морських торговельних портах. Відповідно до цього визначити доцільність внесення відповідних змін до Кодексу торговельного мореплавства України, або розробки Закону про порти України;
    • на основі аналізу світового фрахтового ринку, а також з урахуванням національного податкового законодавства прийняти рішення про створення сприятливих умов для функціонування морського торговельного флоту під прапором України. Закріпити це рішення на законодавчому рівні шляхом внесення змін у податкове законодавство України, або створення другого Реєстру України;
    • прийняти остаточне дієве рішення щодо фактичного (а не декларативного) спрощення митного контролю транзитних вантажів в морських торговельних портах України;
    • винести та досягти прийняття рішення на міжурядовому рівні між Україною та Російською Федерацією щодо усунення дискримінаційного застосування підвищених залізничних тарифів на перевезення транзитних вантажів по території РФ, що прямують з/або на морські торговельні порти України;
    • створити умови для виконання конвенцій Міжнародної морської організації з питань безпеки;
    • забезпечити розвиток судноплавства по внутрішніх водних шляхах.


Автомобільні дороги

  • вдосконалення системи державного управління галуззю дорожнього господарства України;
  • створення відповідних міжнародним вимогам транспортних коридорів та придорожньої інфраструктури та доведення автомобільних шляхів України до європейського рівня;
  • посилення державної підтримки та впровадження світового досвіду щодо будівництва автомобільних доріг на принципах державно-приватного партнерства, вдосконалення законодавства України, що регулює цю сферу діяльності;
  • будівництво під’їзних шляхів до українських селищ;
  • забезпечення надійних джерел фінансування для наповнення фонду дорожнього будівництва.



Висновки

На даний час транспортна система України не в повній мірі готова до забезпечення перевезень у необхідних обсягах. Внаслідок недостатнього розвитку нормативно- правової бази і низького інвестиційного потенціалу ТДК збільшується зношення технічних засобів, погіршується їх структура, не забезпечується належна безпека руху, зростає негативний вплив діяльності транспорту на навколишнє природне середовище та здоров'я людини. Все це в умовах світової фінансової кризи та жорсткої конкуренції призводить до витіснення українських перевізників з міжнародних ринків транспортних послуг, знижує якість обслуговування вітчизняних підприємств і населення, створює реальну загрозу економічній безпеці держави.

Отже, прискорення вирішення цих проблем має виключно важливе значення не тільки для транспортної галузі, а і для держави в цілому, ефективного функціонування її виробничої та соціальної сфер, яке значною мірою забезпечується стабільною і надійною роботою транспорту. Все більшої ваги набуває роль транспорту у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, реалізації геополітичного потенціалу України як транзитної держави.
Враховуючи великий транзитний потенціал нашої країни, на сьогодні найбільш актуальними питанням є розбудова сумісної в контексті технічного і нормативно- правового забезпечення загальноєвропейської транспортної системи.

Створення належних умов в державі та актуалізація національного законодавства в сфері транспорту надасть можливість конкретизувати потреби у розвитку інфраструктури, виявити “вузькі” місця, визначити пріоритетні завдання по кожному виду транспортному та, в подальшому, впровадити їх у життя.
Сьогодні першочерговими завданнями є прискорений розвиток транспортної інфраструктури, створення відповідно до міжнародних стандартів національної мережі транспортних коридорів, її інтегрування в транспортні системи Європи та Азії, Балтійського і Чорноморського регіонів.

Потенційно, транспортна система країни спроможна забезпечити стале зростання транзитних перевезень. Проте, невідповідність показників транзитних перевезень в Україні міжнародним вимогам щодо швидкості, неперервності, цілості вантажів, тарифів і цін на послуги не забезпечує не тільки їх зростання, а й стабілізації в існуючих обсягах.

Крім того, збільшення обсягів транзитних перевезень неможливе без розвитку транспортної мережі, що, у свою чергу, визначається інвестиціями в цю сферу.


Таким чином, у підсумку можна сформулювати наступні стратегічні цілі, на які необхідно орієнтуватися:


  • повне та якісне забезпечення потреб економіки країни, зниження  частки транспортних витрат у ціні товару;
  • підвищення конкурентоспроможності в умовах СОТ;
  • розвиток транзитного потенціалу України, інтеграція вітчизняного транспорту у європейську транспортну систему;
  • підвищення рівня безпеки та забезпечення стійкого розвитку транспортної системи;


З цього випливають головні завдання розвитку:

  • Технічна та технологічна модернізація і оновлення основних засобів.
  • Поліпшення інвестиційного клімату.
  • Розвиток мережі міжнародних транспортних коридорів.
  • Розвиток швидкісного залізничного сполучення.
  • вдосконалення та покращання структури та системи управління транспортом, посилення контролю за фінансово-економічним станом підприємств галузі, підвищення відповідальності за результатами виробничої та економічної діяльності;
  • закріплення позитивних тенденцій в збереженні експортного потенціалу;
  • забезпечення проведення гнучкої тарифної політики для створення привабливих умов для вантажовласників, в першу чергу, транзитних;
  • розповсюдження прозорого державного регулювання тарифів, зборів та плат по переробці вантажів на підприємствах усіх форм власності та підпорядкування;
  • забезпечення посилення безпеки, росту ефективності та конкурентноздатності транспортної галузі України.
  • суттєве поліпшення експлуатаційного стану автодоріг та штучних споруд, будівництво нових автомагістралей.
  • відновлення морського флоту під національним прапором.
  • розвиток ринкових відношень на транспорті.
  • завершення інституціональних перетворень на транспорті.
  • впровадження прогресивних технологій.
  • розвиток інтермодальних перевезень.

Отже, розвиток ТДК повинен бути політикою сталого економічного зростання замість діючої політики руйнування. Основними принципами нової політики діяльності ТДК мають стати: приватизація на транспорті, демонополізація, розвиток конкурентного середовища, спрощення процедур перетину кордонів та інші важливі заходи, визначені цією Концепцією.


Коментарі
Додати новий
+/-
Додати коментар
Ім`я:
Email:
 
Заголовок:
 
:angry::0:confused::cheer:B):evil::silly::dry::lol::kiss::D:pinch:
:(:shock::X:side::):P:unsure::woohoo::huh::whistle:;):s
:!::?::idea::arrow:
 
Set this checkbox:

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."

 
ПЕРЕВЕЗЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ВАНТАЖІВ

Учасники союзу за допомогою найкращих логістичних розробок організують
перевезення будь-яких вантажів, як по Україні так і у міжнародному сполученні.


Email: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.    Факс: (044) 201-02-30

 

©  УТС - Український Транспортний Союз, 2010- Головна сторінка - Мапа сайту
Грузоперевозки - УТС Адрес:
ул. Щорса 11 Киев Украина
Телефон: 044 201 5401 http://www.uts.in.ua/
УТС - Український Транспортний Союз Контакти